В усі часи у суспільстві панували певні погляди, думки, художнє уявлення щодо одягу, формувались відповідні напрямки моди. Усе це тісно пов’язане з професією кравця – людини, завдяки праці та фантазії якої наші бажання втілюються у життя. Професія кравця одночасно є однією з найдавніших і найсучасніших, бо потреба в кравецьких послугах існує постійно.
Кінцевим продуктом праці кравця є найрізноманітніше вбрання, без якого неможливо обійтись: жіноче, чоловіче і дитяче; зимове, літнє і демісезонне.
Кравцями можуть працювати як жінки, так і чоловіки без вікових обмежень. Вони мають можливість працювати не тільки на підприємствах, в ательє, але й удома. Незважаючи на широке використання механізмів у швейному виробництві, питома вага ручної праці у професії кравця залишається досить значною. Кравцю треба мати схильність до творчої діяльності, інтерес до нового, здатність до нестандартного мислення, розвинутий окомір, художній смак та кольоросприймання. Багато в чому успіх праці кравця залежить від уміння спілкуватись з клієнтами, підмічати особливості їх стану, поведінки та характеру.
Сучасний кравець повинен:
- уміти виконувати всі види робіт щодо виготовлення одягу за стандартами та індивідуальними замовленнями;
- вибирати (моделювати) фасони одягу відповідно до тенденції моди, особливостей фігури замовника та властивостей тканини;
- знімати мірку із замовника і виготовляти відповідні лекала для подальшого розкрою обраного фасону чи моделі;
- робити розкрій тканини;
- користуватись механізмами та ручним інструментом;
- визначити якість крою та готових виробів;
- знати асортимент одягу, конструкцію й деталі виробів, властивості та особливості тканини та необхідної фурнітури.
Професія кравця не рекомендується особам, які мають захворювання легенів та дихальних шляхів, страждають на гіпертонію та мають послаблений зір.
на базі 9 класів – 3 роки навчання, з отриманням повної загальної освіти;
на базі 11 класів – 1,5 року навчання